Своєчасне внесення добрив та хімічних препаратів (підживлення, гербіцидів, десикантів та ін.) дозволяє підвищити врожайність культур, захистити сільськогосподарські рослини від бур’янів, шкідників та хвороботворних бактерій, а також прискорити процеси дефоліації та десикації.
Для досягнення цих цілей фермерські господарства використовують різноманітну спеціалізовану техніку, включаючи трактори, самохідні обприскувачі та авіацію (літаки, гелікоптери, дрони, агродрони мотодельтаплани тощо). З погляду фінансових витрат традиційні наземні методи економічніші, проте авіахімобробка полів є більш ефективним та технологічним рішенням, яке дозволяє скоротити втрати врожаю та збитки сільськогосподарського підприємства.
Основна перевага захисту рослин за допомогою авіаційної техніки полягає у оперативності. Самохідні обприскувачі та машини з розпилювачами різних конструкцій, що проводять розпилення хімічних речовин з поверхні землі, часто не в змозі закінчити роботи у намічені агротехнічні терміни. Зазвичай це пов’язано із станом під’їзних шляхів, високою вологістю ґрунту чи висотою сільгоспкультур.
За підрахунками експертів, потенційні втрати від невчасного внесення коштів дезінсекції та гербіцидів у середньому по країні можуть становити від 20,5 до 45,9 млн тонн зерна. Уникнути цього вдається завдяки реалізації низки с/г заходів, до яких належить і послуга з авіапереробки рослин. Жоден інший технічний засіб не зрівняється за швидкістю розпилення хімічних препаратів (загальної та вузькоспрямованої дії) з літальними апаратами. Наприклад, літак марки «Бекас» може обробити за годину площу 150 га, тоді як трактор за день здатний пройти лише 70 га.
Також після авіахімобробки на полях не залишається колії від минулої техніки, що дозволяє зберегти до 8% майбутнього врожаю. Крім того, лише авіація може вносити добрива на великі території сільськогосподарських угідь у ранньовесняний період, коли земля ще тала і мерзла. Тому, враховуючи перелічені факти, можна стверджувати, що з грамотному плануванні авіаобробка як повністю виправдовує вкладення, а й дозволяє збільшити прибуток фермерського господарства.
Сьогодення та майбутнє сільгоспавіації
Найбільш поширеною технікою, що виконує авіаційно-хімічні роботи у сільськогосподарських регіонах України, довгі роки були літак Ан-2 (або кукурудзяний) та вертоліт Мі-2. Але зараз їх все довше витісняють економічніші апарати малої авіації та дрони БПЛА
Порівняння ефективності повітряних та наземних рішень
| Вид техники | Самолет | Самохідний оприскувач | Вертоліт | Дрон |
|---|---|---|---|---|
| Модель | Бекас | Apache AS1230 | Robinson R44 | DJI Agras T30 |
| Кол-во гектар за годину | 150 | 33 | 34 | 10 |
| Кол-во гектар за сезон | 25 955 | 13 083 | 15 539 | 7 561 |
Все більшу популярність серед аграріїв набирає агродроні DJI Agras T30. Подібна техніка дозволяє заощаджувати на пальному, але здатна працювати виключно з малими дозами препаратів (від 1 до 4 л/га), тому зазвичай застосовується при авіахімобробці невеликих полів.
Як правило, БПЛА використовуються у сільському господарстві в комплексі з іншою повітряною технікою — для аерозйомки та планування подальших агрохімічних робіт. Однак за потреби спеціалізовані безпілотники здатні самостійно виконати авіаобробку рослин на окремих ділянках.